Усі лауреати Нобелівської премії з фізики 2020–2025
Топ-3 згідно з 76 голосами людей: Роджер Пенроуз (2020) · Андреа Гез (2020) · Клаус Гассельманн (2021). (Оновлено 1 лют. 2026 р..)
Від чорних дір і кліматичних моделей до квантової заплутаності, аттосекундних імпульсів, нейронних мереж і квантових ефектів в електричних колах: 17 дослідників, які отримали Нобелівську премію з фізики в 2020-х роках, з обґрунтуванням Королівської академії наук. Серед них Анна Л’Юльє з Лундського університету, лауреат премії 2023 року.
Автоматично перекладено (оригінал такою мовою: Svenska). Дивіться оригінал
Топ 17
-
1
Роджер Пенроуз (2020)
Великобританія. Нобелівська премія з фізики 2020 року за відкриття того, що утворення чорних дір є надійним передбаченням загальної теорії відносності (Пенроуз) і за відкриття надмасивного компактного об’єкта в центрі Чумацького Шляху (Гензель і Гез).
-
2
Андреа Гез (2020)
США. Нобелівська премія з фізики 2020 року за відкриття того, що утворення чорних дір є надійним передбаченням загальної теорії відносності (Пенроуз) і за відкриття надмасивного компактного об’єкта в центрі Чумацького Шляху (Гензель і Гез). Четверта жінка, яка отримала премію з фізики.
-
3
Клаус Гассельманн (2021)
Німеччина. Нобелівська премія з фізики 2021 року за новаторський внесок у наше розуміння складних фізичних систем, у тому числі клімату Землі (Манабе та Гассельманн) і взаємозв’язок між безладдям і коливаннями (Парізі).
-
4
Ален Аспект (2022)
Франція. Нобелівська премія з фізики 2022 року за експерименти із заплутаними фотонами, які продемонстрували порушення нерівностей Белла та проклали шлях для квантової інформаційної науки.
-
5
Рейнхард Генцель (2020)
Німеччина. Нобелівська премія з фізики 2020 року за відкриття того, що утворення чорних дір є надійним передбаченням загальної теорії відносності (Пенроуз) і за відкриття надмасивного компактного об’єкта в центрі Чумацького Шляху (Гензель і Гез).
-
6
Джорджіо Парізі (2021)
Італія Нобелівська премія з фізики 2021 року за новаторський внесок у наше розуміння складних фізичних систем, у тому числі клімату Землі (Манабе та Гассельманн) і взаємозв’язок між безладдям і коливаннями (Парізі).
-
7
Антон Цайлінгер (2022)
Австрія. Нобелівська премія з фізики 2022 року за експерименти із заплутаними фотонами, які продемонстрували порушення нерівностей Белла та проклали шлях для квантової інформаційної науки.
-
8
Джон Клаузер (2022)
США. Нобелівська премія з фізики 2022 року за експерименти із заплутаними фотонами, які продемонстрували порушення нерівностей Белла та проклали шлях для квантової інформаційної науки.
-
9
Ференц Крауш (2023)
Угорщина/Австрія. Нобелівська премія з фізики 2023 року за експериментальні методи, які генерують аттосекундні імпульси світла для дослідження динаміки електронів у речовині.
-
10
Anne L'Huillier (2023)
Франція/Швеція. Нобелівська премія з фізики 2023 року за експериментальні методи, які генерують аттосекундні імпульси світла для дослідження динаміки електронів у речовині. Професор Лундського університету; п'ята жінка, яка отримала премію з фізики.
-
11
Джеффрі Хінтон (2024)
Канада/Велика Британія. Нобелівська премія з фізики 2024 року за фундаментальні відкриття та винаходи, що дозволяють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж. Його часто називають хрещеним батьком ШІ.
-
12
Сюкуро Манабе (2021)
Японія/США. Нобелівська премія з фізики 2021 року за новаторський внесок у наше розуміння складних фізичних систем, у тому числі клімату Землі (Манабе та Гассельманн) і взаємозв’язок між безладдям і коливаннями (Парізі).
-
13
П'єр Агостіні (2023)
Франція/США. Нобелівська премія з фізики 2023 року за експериментальні методи, які генерують аттосекундні імпульси світла для дослідження динаміки електронів у речовині.
-
14
Джон М. Мартініс (2025)
США. Нобелівська премія з фізики 2025 року за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі.
-
15
Джон Кларк (2025)
Великобританія/США. Нобелівська премія з фізики 2025 року за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі.
-
16
Мішель Х. Деворе (2025)
Франція/США. Нобелівська премія з фізики 2025 року за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі.
-
17
Джон Гопфілд (2024)
США. Нобелівська премія з фізики 2024 року за фундаментальні відкриття та винаходи, що дозволяють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж.
Як упорядковується цей рейтинг? За голосуванням людей: кожен ▲ додає очко, а кожен ▼ забирає один. Будь-хто може проголосувати та додати те, чого не вистачає.
Чогось не вистачає?
Коментарі (0)
Увійдіть, щоб залишити коментар
Поки немає коментарів. Будь першим!